- належно
- —————————————————————————————нале́жноприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
належно
Смотреть что такое "належно" в других словарях:
належно — Присл. до належний 4) … Український тлумачний словник
недбалий — I 1) (який ставиться до своїх обов язків без належної уваги, ретельности), недбайливий; несумлінний, недобросовісний (без чесности, сумлінности до своїх обов язків); безгосподарний, нехазяйновитий (який недбало ставиться до господарювання) 2)… … Словник синонімів української мови
аванс — у, ч. 1) Гроші, що їх перераховують згідно з договором наперед у рахунок наступних платежів за виконані роботи чи надані послуги; завдаток. 2) Гроші, що їх видають працівникові в рахунок належної йому заробітної платні. 3) зазв. мн. ава/нси, ів,… … Український тлумачний словник
гідний — а, е. 1) Який заслуговує або вартий чого небудь. 2) Який відповідає вимогам часу, обставинам; належний. || Цілком відповідний у даному випадку; потрібний. •• Гі/дним чи/ном належно. 3) Такий, що має високі позитивні якості; достойний. 4) діал.… … Український тлумачний словник
данина — и, ж. 1) Найдавніша форма оподаткування населення, яка існувала у вигляді прямого державного податку, воєнної контрибуції або феодальної ренти. 2) перен. Належна частка, пайка. 3) чому, перен. Вияв уваги, пошани і т. ін. до кого , чого небудь. || … Український тлумачний словник
доплачувати — ую, уєш, недок., доплати/ти, ачу/, а/тиш, док., перех. Платити додатково; сплачувати решту належної суми, сплачувати все до кінця … Український тлумачний словник
достойно — присл. 1) Як годиться, як слід; належно. 2) З достоїнством (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
загрубо — присл., діал. Без належної майстерності, примітивно, занадто грубо … Український тлумачний словник
запускати — I а/ю, а/єш, недок., запусти/ти, пущу/, пу/стиш, док., перех. 1) Примушувати злетіти вгору. 2) Надавати руху, початку дії (двигунові, механізмові, машині і т. ін.). || з прийм. в, на. Примушувати діяти, працювати в певному напрямку, місці і т. ін … Український тлумачний словник
зневажати — а/ю, а/єш і рідко знева/жувати, ую, уєш, недок., знева/жити, жу, жиш, док., перех. 1) Виявляти презирство, неповагу до кого , чого небудь; прот. поважати. 2) Ображати кого небудь, принижувати чиюсь гідність. 3) Нехтувати чимось, не виявляючи… … Український тлумачний словник
